Чому хрустить щелепа біля вуха та як цього позбутися

Скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС) може здатися маленькою і непомітною частиною нашого тіла. Але саме завдяки йому ми можемо насолоджуватися смачною їжею, спілкуватися чи просто широко позіхати після важкого дня. Однак, коли цей невидимий “механізм” починає хрустіти чи давати збої, це спричиняє не лише дискомфорт, а й чимало запитань. Чому так відбувається? Чи потрібно хвилюватися? І головне – як це виправити?

Хруст в щелепі – це патологія?

СНЩС – справжній “трудоголік”. Щодня він виконує безліч рухів, які ми навіть не помічаємо: відкривання та закривання рота, пережовування їжі, розмова, позіхання тощо. Ця система працює завдяки тонкій “подушці безпеки” – хрящу або диску, який не лише амортизує, але й захищає суглоб від зношення. Проте інколи з цією “подушкою” виникають проблеми, які й призводять до клацання щелепи.

Клацання – це звук, який зазвичай спричинений випадінням суглобового диска з його нормального положення. Спочатку цей звук може бути гучним і помітним, але з часом, якщо проблему не усунути, диск стирається, а зв’язки починають компенсувати його функції. Організм пристосовується до нових умов, але це не означає, що проблема розв’язана. Інколи така адаптація може призвести до деформуючого остеоартрозу – серйозного захворювання, яке змінює анатомію суглоба.

Якщо клацає щелепа, варто звернути увагу на цей сигнал. У здоровому суглобі подібні звуки відсутні. Тому навіть якщо клацання не спричиняє болю чи значного дискомфорту, краще проконсультуватися з фахівцем.

Чому хрустить щелепа

Клацання чи хрускіт у щелепі – це не просто дрібниця, яка з часом “сама мине”. За цими звуками може приховуватися як невинне явище, так і серйозні проблеми з роботою скронево-нижньощелепного суглоба. Щоб зрозуміти, чи є привід для хвилювання, варто розібратися в причинах цього стану.

Найбільш поширеною проблемою, що призводить до хрускоту, є дисфункція СНЩС. Вона виникає, коли суглоб не виконує свою роботу як слід через неправильне змикання зубів, перенапруження м’язів чи зміщення елементів суглоба. У такій ситуації щелепа може “застрягати”, що зумовлює характерний звук при русі. Іншою причиною є зміщення суглобового диска, яке часто виникає через травми чи запалення. Диск, який служить амортизатором у суглобі, перестає функціонувати належним чином, і кожен рух супроводжується клацанням.

Також хрускіт може бути наслідком артриту чи артрозу суглоба. У першому випадку це запальний процес, який може бути спричинений інфекціями, травмами або навіть аутоімунними хворобами. У другому – мова йде про дегенеративне захворювання, за якого поступово руйнується хрящова тканина суглоба. Ці патології нерідко супроводжуються болем, дискомфортом та обмеженням рухливості щелепи.

Ще одна можлива причина, чому клацає щелепа – бруксизм. Це скрегіт зубами, який зазвичай трапляється вночі або під час сильного стресу. Бруксизм часто залишається непоміченим самим пацієнтом, але його наслідки очевидні: стирання зубної емалі, біль у м’язах обличчя та, звісно, хрускіт у щелепі.

Неправильний прикус – ще один фактор, який варто врахувати. Якщо щелепи не змикаються належним чином, це створює нерівномірне навантаження на суглоб, яке з часом може перерости в дисфункцію. Схожа ситуація виникає і у разі відсутності зубів або некоректного протезування. Наприклад, якщо після встановлення коронки чи імплантату ви відчуваєте дискомфорт, варто негайно звернутися до лікаря – подібні “дрібниці” можуть спричинити значні проблеми.

Однак не лише стоматологічні причини можуть спричиняти хрускіт. Порушення постави також здатне впливати на роботу суглоба. Малорухливий спосіб життя, звичка сутулитися чи неправильно підібране спальне приладдя (наприклад, занадто висока подушка) створюють надмірну напругу в м’язах шиї, плечей та обличчя, що впливає на СНЩС.

Які симптоми можуть свідчити про проблему?

Окрім самого хрусту, варто звернути увагу на:

біль у щелепі, що віддає у вухо чи скроню;
ранковий головний біль;
скрегіт зубами, їхню підвищену чутливість чи стирання;
утруднене відкривання рота;
відчуття закладеності або навіть погіршення слуху з одного боку;
напругу у м’язах обличчя та шиї.

Якщо ви помічаєте хрускіт у щелепі чи супутні симптоми, не відкладайте візит до лікаря. Лише фахівець зможе визначити причину проблеми та підібрати відповідне лікування.

Клацає щелепа при жуванні – як цьому зарадити?

Перше, що потрібно зробити, якщо хрустить щелепа біля вуха – це записатися на прийом до фахівця. Найкращий вибір у цьому випадку – гнатолог. Це вузькоспеціалізований фахівець, який займається діагностикою та лікуванням дисфункцій СНЩС. Функції гнатолога також часто виконує стоматолог-ортодонт.

Під час першого візиту лікар проведе детальне обстеження для визначення причини клацань. Діагностика охоплює:

Візуальний огляд – оцінка симетрії обличчя, положення нижньої щелепи та характеру рухів під час відкривання та закривання рота.
Виконання фотографування обличчя та внутрішньоротових знімків, які допомагають візуалізувати проблеми.
Рентген чи комп’ютерна томографія – дають змогу оцінити стан суглобових поверхонь, їхню цілісність та положення суглобових головок.
Рухомий аналіз в артикуляторі – лікар створює моделі ваших щелеп та відтворює їхні рухи на спеціальному апараті, щоб побачити, як взаємодіють зуби та суглоб.
МРТ або УЗД – використовуються для оцінки стану суглобового диска, зв’язок та м’яких тканин.

За потреби лікар може залучити інших фахівців, таких як ЛОР чи невролог, щоб виключити супутні захворювання. Після отримання всіх даних лікар складає детальний план лікування.

Основні методи лікування, що використовуються:

Сплінт-терапія: Найчастіше починають із носіння спеціальної міорелаксаційної шини. Вона допомагає правильно розподілити навантаження на суглоб, розслабити м’язи та зняти запалення.
Ортодонтична корекція: Якщо проблема пов’язана з неправильним прикусом, можуть знадобитися брекети, капи або інші ортодонтичні конструкції. Це тривалий процес, але він допомагає відновити правильну роботу щелепного апарату.
Протезування та реконструкція зубів: Якщо причина клацань – втрата зубів або неправильна форма пломб, проводиться корекція протезами, коронками чи імплантами.
Фізіотерапія: Використовуються методи, як-от TENS-терапія (мікроструми), ультразвук або лазер, щоб зменшити біль, поліпшити кровообіг і стимулювати відновлення тканин.
Ін’єкції ботулотоксину: У деяких випадках лікар може запропонувати ін’єкції, які розслаблюють м’язи та знімають зайве напруження. Це особливо ефективно при м’язовій дистонії або стисканні зубів уночі (бруксизмі).

Під час терапії важливо дотримуватися кількох простих рекомендацій. Насамперед варто уникати твердої їжі, яка вимагає значних зусиль для пережовування, оскільки це може надмірно навантажувати суглоб. Жувальну гумку також краще не використовувати, а дії, пов’язані з тривалим відкриванням рота, наприклад, спів, слід обмежити. Якщо лікар порадив спеціальні вправи для щелепи, важливо регулярно виконувати їх, адже вони допомагають відновити рухливість суглоба та поліпшити його функцію. Крім того, варто мінімізувати стреси, адже надмірна нервова напруга може погіршити стан м’язів і сприяти посиленню дискомфорту.

Поверніть собі посмішку якомога раніше!
Запишіться зараз

Консультація + план лікування
350 грн безкоштовно

*за умови оформлення заявки через сайт

Як запобігти хрускоту в щелепі

Хрускіт щелепи та проблеми зі скронево-нижньощелепним суглобом можуть спричиняти значний дискомфорт і впливати на якість життя. Проте більшість цих проблем можна попередити, якщо дотримуватися простих правил.

Важливо уникати травм і надмірних фізичних навантажень на щелепу. Падіння, удари по обличчю, навіть звичка підпирати підборіддя руками – усе це може спричинити травматизацію суглоба чи його перевантаження. Якщо ж проблема з клацанням чи болем вже виникла – варто намагатися контролювати амплітуду рухів щелепи. Не відкривайте надто широко рота, наприклад, при позіханні, не відкушуйте завеликі шматки їжі.

Щодо власне їжі – не варто їсти тверді та клейкі продукти, на кшталт горіхів зі шкаралупою чи пастили. Це не тільки створює ризик пошкодження зубів, але й призводить до надмірного навантаження на суглоб, яке з часом може спричинити мікротравми.

Не менш важливо слідкувати за правильною поставою. Здавалося б, який зв’язок між поставою та здоров’ям щелепи? Але малорухливий спосіб життя, звичка сутулитися чи неправильна організація робочого місця призводять до порушень в роботі м’язів шиї, плечей та обличчя. Це може спричинити дисбаланс у СНЩС, тому регулярні вправи для спини, правильне положення тіла під час роботи та якісний сон є невід’ємними складовими профілактики.

Особливу увагу потрібно приділяти здоров’ю зубів. Неправильний прикус або відсутність одного чи кількох зубів створюють нерівномірне навантаження на суглоб, тому своєчасна корекція прикусу чи встановлення протезів є обов’язковими. Якщо ж є схильність до скреготіння зубами (бруксизм), використання спеціальних кап для сну допоможе зменшити навантаження на суглоб і попередити його травматизацію.

Сучасна стоматологія пропонує безліч способів розв’язання проблеми клацання щелепи. Головне – не відкладати візит до фахівця! Адже вчасно розпочате лікування не лише позбавить дискомфорту, а й допоможе уникнути серйозних ускладнень у майбутньому.