Пародонт – комплекс тканин (ясна, зв’язки, альвеолярні відростки щелепи та цемент кореня), що фіксують зуб у щелепі. За пародонтозу ці структури зазнають дистрофічних змін: кісткова тканина розсмоктується, ясна атрофуються, оголюючи корені та порушуючи стабільність зубів. Без своєчасної діагностики та терапії патологія прогресує, що загрожує незворотною втратою зубного ряду.
Пародонтоз – це хронічне захворювання, за якого відбувається поступове руйнування тканин пародонту. Основна особливість патології – дегенеративні зміни без вираженого запалення. Внаслідок порушення обміну речовин і мікроциркуляції тканини втрачають щільність, зменшуються в об’ємі, а їхня структура стає пухкою. Це призводить до опускання ясенного краю, оголення шийки зубів та утворення глибоких пародонтальних кишень – патологічних просторів між зубом і яснами.
Прогресування атрофії пародонту робить зуби вразливими до подразників та інфекцій. В утворені кишені потрапляють залишки їжі, що створює ідеальне середовище для розвитку патогенної мікрофлори. Внаслідок цього зростає ризик вторинних ускладнень: карієсу, гінгівіту, гнійно-запальних процесів. Найнебезпечнішим наслідком є руйнування опорно-зв’язкового апарату зуба, яке провокує його розхитування та втрату – навіть за повної цілісності коронкової частини.
Пародонтоз і пародонтит – це різні патологічні процеси у пародонті, які часто плутають. Пародонтит є запальним процесом, спричиненим інфекцією, що супроводжується набряком, кровоточивістю ясен, болем, утворенням гнійних кишень і розхитуванням зубів. Він може бути вилікуваний за своєчасного втручання. Пародонтоз, навпаки, має дистрофічний характер і розвивається через порушення обміну речовин і кровопостачання, прогресує повільно, без запалення, але призводить до атрофії ясен і кісткової тканини. Його терапія спрямована на сповільнення руйнування твердих тканин зуба та потребує постійного контролю стану зубів.
Розвиток захворювання пов’язаний з порушенням кровопостачання, обміну речовин та структурними змінами тканин пародонту. Основні причини можна умовно поділити на такі категорії:
До місцевих факторів належить недостатня гігієна порожнини рота, що сприяє накопиченню зубного нальоту і каменю, створюючи умови для розмноження бактерій та розвитку дистрофії ясен. Аномалії будови, зокрема неправильний прикус, коротка вуздечка губи або деформації зубного ряду, можуть спричиняти нерівномірне навантаження на пародонт. Також до місцевих факторів належать механічні травми ясен і зв’язок, що прискорюють дегенеративні процеси.
Серед системних причин виділяють ендокринні патології, такі як цукровий діабет, а також гормональні зміни або захворювання, що впливають на мінеральний обмін і кровопостачання. Хронічні захворювання, зокрема атеросклероз, аутоімунні розлади (наприклад, ВІЛ), онкологія та туберкульоз, можуть значно погіршувати регенерацію тканин. Проблеми з травною і серцево-судинною системами також впливають на всмоктування поживних речовин і мікроциркуляцію в яснах.
Зовнішні фактори включають шкідливі звички, такі як куріння, яке спричиняє спазм судин і погіршує живлення пародонту. Недостатнє слиновиділення, спричинене прийомом певних лікарських засобів, знижує природний захист ясен від бактерій. Дефіцит мікроелементів, зокрема кальцію, фосфору, цинку та вітамінів (особливо групи С і D), який може бути наслідком незбалансованого харчування або дієт, також є одним із факторів ризику.
Спадкова слабкість пародонтальних тканин збільшує ризик захворювання, особливо за наявності провокувальних факторів (наприклад, куріння чи хронічних хвороб).
Інші чинники, що впливають на розвиток пародонтозу, включають вікові зміни, пов’язані з природним старінням тканин.
Пародонтоз часто є наслідком взаємодії кількох причин. Наприклад, генетична схильність разом з курінням і діабетом значно підвищує ймовірність атрофії ясен. Тому лікування вимагає індивідуального підходу з урахуванням усіх чинників – від корекції гігієни до терапії системних патологій.
На ранніх стадіях ознаки пародонтозу малопомітні, що ускладнює самодіагностику. Проте в міру прогресування клінічна картина стає вираженою, а зміни – незворотними.
Рання стадія (легкі прояви):
На цьому етапі відсутній біль, запалення або гній, що часто призводить до ігнорування симптомів.
Стадія прогресування (помірні зміни):
Занедбана стадія (важкі ускладнення):
Відсутність гострого болю та запалення часто призводить до ігнорування проблеми пацієнтами, що призводить до прогресування патології. На пізніх стадіях дистрофія тканин набуває катастрофічного характеру: зуби руйнуються навіть без карієсу, втрачають опору через атрофію кістки та випадають, змінюючи архітектоніку всієї зубощелепної системи. Тому будь-які зміни в ротовій порожнині, навіть безболісні, потребують консультації стоматолога.
Пам’ятайте: пародонтоз не зникає сам – він лише “замовкає”, щоб повернутися з новими руйнівними наслідками.
Консультація + план лікування
350 грн безкоштовно
*за умови оформлення заявки через сайт
Пародонтоз поділяють на види, враховуючи ступінь поширення патології та характер її розвитку.
Локалізований пародонтоз обмежується певною ділянкою зубного ряду, наприклад, ураженням кількох зубів на одній щелепі. Він часто виникає на ранніх стадіях захворювання або після місцевих травм, таких як невдале протезування.
Генералізований пародонтоз охоплює весь зубний ряд на одній або обох щелепах, супроводжується вираженою атрофією кісткової тканини та потребує системного лікування.
Гостра форма зустрічається рідко, має виражені симптоми, зокрема різкий біль під час жування, оголення коренів зубів та їхнє швидке розхитування, а також значну кровоточивість. Часто її розвиток пов’язаний з різкими порушеннями обміну речовин або імунодефіцитом.
Хронічний пародонтоз є найпоширенішим варіантом, що розвивається повільно протягом багатьох років. На ранніх стадіях симптоми мінімальні – незначна чутливість зубів, блідість ясен. Більшість пацієнтів звертається до лікаря вже на етапі значної атрофії тканин, що значно ускладнює терапію.
Навіть за хронічного перебігу пародонтоз не є “безпечним”. Без лікування він неминуче прогресує, призводячи до втрати зубів. Тому ключовим завданням є рання діагностика – на етапі, коли процес ще можна уповільнити.
Пародонтоз – хронічне захворювання, яке потребує комплексного та тривалого лікування. Хоча повне одужання не завжди можливе, сучасна стоматологія пропонує методи для стабілізації стану, уповільнення дистрофії тканин і збереження зубів. Самолікування в цьому випадку не лише неефективне, але й небезпечне — неправильний підхід може прискорити руйнування пародонту.
Які методи терапії використовуються?
Кожен випадок унікальний: лікувальний план має враховувати стадію хвороби, наявність супутніх патологій та індивідуальні особливості організму. “Народні” методи, такі як полоскання травами або нанесення різноманітних мазей без призначення можуть тимчасово зняти симптоми, але не впливають на причину.
Пародонтоз, на відміну від багатьох інших стоматологічних захворювань, не має гострих симптомів на початкових стадіях, що робить його особливо підступним. Однак запобігти його розвитку або вчасно зупинити – цілком реально. Головне правило – комплексний підхід до здоров’я всього організму та регулярна турбота про порожнину рота.
Основа профілактики – це ретельна гігієна. Чистка зубів двічі на день, використання зубної нитки та іригатора допомагають усунути наліт і запобігти утворенню каменю – головних провокаторів уражень пародонту. Не менш важливо раз на пів року відвідувати стоматолога для професійної чистки та огляду. Навіть незначні зміни фахівець помітить на етапі, коли процес ще можна контролювати.
Здоров’я зубів тісно пов’язане зі станом усього організму. Збалансоване харчування (багате на вітаміни С, D, кальцій та цинк), відмова від куріння, контроль хронічних захворювань і зміцнення імунітету – ключові кроки для зниження ризику дегенеративних змін тканин. Наприклад, куріння звужує судини, погіршуючи кровопостачання ясен, а дефіцит мікроелементів робить їх вразливими до руйнування.
Не експериментуйте зі здоров’ям! Зверніться до стоматолога-терапевта за появи перших симптомів – це єдиний спосіб уникнути втрати зубів і серйозних ускладнень. Пам’ятайте: краще профілактика сьогодні, ніж імпланти завтра.
Коли потрібно видаляти зуби мудрості, а коли варто зберегти вісімки?
Як часто потрібно робити гігієнічну чистку зубів у стоматолога
Що таке рецесія ясен, які її причини, симптоми та методи лікування
Харчування після встановлення брекетів: що можна їсти та яких продуктів уникати
Що таке абатмент зубного імпланта та яка його функція
Чи боляче встановлювати, носити та знімати брекети?
Принцип роботи брекетів: як брекети вирівнюють зуби, виправляючи прикус
Чому хрустить щелепа біля вуха та як цього позбутися
Які краще вибрати брекети: металеві чи керамічні
Скільки часу служать керамічні та композитні вініри
Як працюють еластики, або резинки для брекетів
Які зубні протези краще вибрати: найдешевші та найдорожчі варіанти
Лікування зубів з брекетами: що потрібно знати?
Знеболення у стоматології: все про види анестезії
Що таке початковий карієс: як попередити та лікувати
Брекети і зуби мудрості: чи потрібно видаляти зуби мудрості для брекетів
Протипоказання до встановлення зубних імплантів
Що таке бруксизм, або скрегіт зубами у дітей та дорослих
Види неправильного прикусу: наслідки для здоров'я та шляхи виправлення
Як біла дієта допомагає зберегти результат відбілювання зубів
Що краще вибрати: вініри чи коронки та які між ними відмінності
© 2025 Родинна Стоматологія
