Що таке седація в стоматології

Лякає звук бормашини чи сама думка про лікування зубів спричиняє тривогу? Ви не одні: страх перед стоматологічним кріслом – це проблема, з якою стикаються люди різного віку. Для багатьох саме цей страх стає причиною затягування з візитом до лікаря, що лише погіршує стан зубів та ясен. У таких випадках може допомогти седація – сучасний метод, який дає змогу провести лікування без зайвих хвилювань.

Що таке седація?

Седація – це метод, який допомагає пацієнтам подолати страх і тривогу під час стоматологічного лікування, забезпечуючи комфорт навіть у найскладніших випадках. Суть цього підходу полягає у зануренні пацієнта в стан “півсну”, коли тіло розслаблене, а свідомість позбавлена стресу та паніки. Такий стан дає змогу пацієнту спокійно перенести процедуру, зберігаючи водночас здатність реагувати на прохання лікаря.

Седація особливо важлива для пацієнтів, які відчувають сильний страх перед стоматологом. Місцева анестезія, що усуває больові відчуття, не здатна зменшити психологічний дискомфорт. У таких випадках страх або навіть панічні атаки стають серйозною перешкодою для своєчасного лікування. Через це багато людей уникають відвідувань стоматолога роками, що призводить до серйозних наслідків: руйнування зубів, захворювань ясен, хронічного болю та розвитку інфекцій. Зрештою, це може вимагати складних, дорогих і тривалих втручань у майбутньому.

Седація рекомендована в таких випадках:

Страх перед стоматологічним лікуванням, який може проявлятися у вигляді тривожності, підвищеного серцебиття чи навіть панічних атак.
Лікування кількох зубів, встановлення декількох імплантів або протезування, що потребує тривалого перебування в стоматологічному кріслі.
Седація допомагає пацієнтам, яким важко переносити маніпуляції в ротовій порожнині внаслідок підвищеного блювотного рефлексу.
Пацієнти з аритмією, перенесеним інфарктом або іншими серцево-судинними проблемами потребують зменшення рівня стресу, який може спричинити загострення їхнього стану.
У дітей часто виникає страх перед інструментами чи стоматологічним кріслом – седація допомагає усунути його, зробивши процес лікування безпечним та ефективним.
У разі алергії або непереносимості місцевих анестетиків седація стає оптимальним рішенням.
Люди з аутизмом, неврологічними порушеннями чи іншими станами, що ускладнюють контакт з лікарем.

Часто седацію плутають із загальним наркозом, хоча між ними є суттєва різниця. При наркозі свідомість людини повністю вимикається, вона не реагує на зовнішні подразники та не контактує з лікарем. Після наркозу потрібен час на відновлення, а також можливі побічні ефекти, як-от нудота чи запаморочення. У випадку седації пацієнт залишається притомним, хоча перебуває в стані глибокого розслаблення. Це дозволяє йому виконувати прохання лікаря, наприклад, відкривати рот чи змінювати положення, водночас уникаючи стресу та неприємних переживань. Відновлення після седації відбувається швидко, і вже за короткий час людина може повернутися до звичних справ.

Важливо розуміти, що седація не усуває больових відчуттів, тому вона зазвичай використовується разом з місцевою анестезією. Ця комбінація гарантує, що лікування буде не лише спокійним, але й безболісним.

Види седації в стоматології

Седацію поділяють на поверхневу та глибоку. У разі поверхневої седації пацієнт залишається у свідомості, але вплив седативних препаратів дозволяє прибрати тривогу, страх і зменшити чутливість до болю. Глибока седація занурює людину в медикаментозний сон, коли пацієнт не реагує на зовнішні подразники.

Поверхневу седацію зазвичай використовують для:

нескладних хірургічних втручань на яснах;
лікування карієсу та усунення незначних дефектів зубів;
видалення пульпи або простого видалення зубів;
апаратної чистки зубів;
очищення та лікування пародонтальних каналів;
підготовки до протезування зубів.

Глибока седація рекомендована в таких випадках:

проведення відкритого синус-ліфтингу;
виконання клаптевих операцій для лікування пародонтиту;
складних хірургічних втручань на яснах;
корекції серйозних форм неправильного прикусу;
стоматологічного лікування у пацієнтів з важкими психічними розладами або неконтрольованими страхами.

Існують три основні способи подачі седативних препаратів: пероральна, інгаляційна та внутрішньовенна.

Пероральна седація передбачає застосування таблеток та найчастіше використовується для нескладних процедур, коли необхідно лише мінімально зняти тривожність.

Інгаляційна седація здійснюється за допомогою дихальної маски з сумішшю закису азоту та кисню, є популярним і безпечним методом, особливо у дитячій стоматології. Цей спосіб допомагає заспокоїти дитину, зробивши процедуру максимально комфортною.

Внутрішньовенна седація зазвичай застосовується для дорослих і передбачає введення препарату через вену. Її ефект настає швидко, триває до кількох годин, після чого пацієнтові потрібен певний час для відпочинку під наглядом.

Як підготуватися до седації?

Підготовка до процедури не вимагає складних або тривалих заходів, проте певні рекомендації допоможуть зробити її максимально безпечною та ефективною. Для виключення протипоказань і правильного вибору препарату лікар може призначити кілька обов’язкових обстежень. До них належать аналізи крові (загальний, біохімічний, на згортання), а також електрокардіограма для оцінки стану серцево-судинної системи.

Седація проводиться натщесерце: останнє приймання їжі повинно бути не менш як за 4 години до процедури, щоб уникнути ризику рефлюксу під час маніпуляцій. Вживання алкоголю також категорично заборонено, оскільки це може вплинути на дію препаратів і загальний стан пацієнта.

Седативні препарати, що використовуються в стоматології, мають високу безпеку та швидко виводяться з організму. Після закінчення процедури пацієнт зазвичай приходить до тями вже за 10-15 хвилин. У дитячій стоматології найчастіше застосовується інгаляційна седація з використанням закису азоту. Цей метод забезпечує ефективну релаксацію дитини, і газ виводиться з організму за 5-10 хвилин без будь-яких наслідків.

Для дорослих, якщо використовуються більш сильнодійні седативні препарати, їхнє повне виведення з організму займає кілька годин. Препарати не є токсичними й не спричиняють побічних ефектів, проте лікарі рекомендують після глибокої седації залишатися під наглядом медичного персоналу деякий час або прийти на процедуру з супровідником. Це допоможе уникнути можливих незручностей у перші години після лікування.

Поверніть собі посмішку якомога раніше!
Запишіться зараз

Консультація + план лікування
350 грн безкоштовно

*за умови оформлення заявки через сайт

Дитяча седація

Найбільш поширений метод седації у дітей – інгаляційний з застосуванням закису азоту, що подається через спеціальну маску. Суміш газу з киснем легко переноситься дитячим організмом і дає змогу лікарю точно контролювати процес лікування, знижуючи ризик будь-яких ускладнень. Цей підхід найчастіше застосовується у дітей віком до 14 років, хоча в окремих випадках він може бути корисним і для старших пацієнтів.

Процедура седації у дітей не потребує складної підготовки. Дитині рекомендується записатися на прийом у ранковий час, коли вона ще не втомлена. Перед початком лікування лікар знайомиться з маленьким пацієнтом і створює дружню атмосферу. Дитині пропонують надягти маску, через яку подається закис азоту. Для зовсім маленьких дітей процес перетворюють на захопливу гру, щоб повністю усунути будь-який стрес. Ефект седації настає за лічені хвилини й дозволяє дитині розслабитися, зберігаючи водночас здатність реагувати на прохання лікаря. Після завершення процедури дія препарату припиняється одразу після зняття маски, а газ виводиться з організму протягом кількох хвилин.

Седація значно полегшує лікування зубів для малюка, забезпечуючи комфортний процес без болю, тривоги чи дискомфорту. Дитячий стоматолог отримує можливість працювати швидко та якісно, навіть у складних випадках, а маленький пацієнт формує позитивне ставлення до відвідувань зубного лікаря.

Які є протипоказання до седації?

Протипоказання до застосування седації охоплюють низку станів, які можуть підвищити ризик ускладнень або знизити ефективність процедури. Найпоширенішими є:

вік до трьох років;
алергія або індивідуальна непереносимість компонентів, що входять до складу седативних засобів;
серйозні серцево-судинні захворювання;
вагітність, адже седативні препарати можуть негативно впливати на плід;
нежить, закладеність носа або будь-які інші обструкції верхніх дихальних шляхів при використанні інгаляційного чи інтраназального способу седації, що унеможливлює нормальну подачу газу;
туберкульоз в активній формі або інші інфекційні захворювання;
хронічний гепатит, за якого функція печінки знижена, що впливає на метаболізм препаратів;
міастенія, оскільки вона може посилюватися під дією седативних речовин;
певні психічні розлади, що ускладнюють контроль над пацієнтом;
залежність від алкоголю чи наркотиків, яка впливає на реакцію організму на препарати та може спричинити ускладнення.

Особливу увагу слід приділяти пацієнтам з епілепсією, оскільки застосування седативного газу може призвести до підвищення внутрішньочерепного тиску, що здатне спровокувати напад.

Перед призначенням седації лікар обов’язково проводить ретельний огляд, вивчає анамнез пацієнта і, за необхідності, призначає додаткові аналізи, щоб мінімізувати будь-які можливі ризики.